Перемога України. Шлях до ЄС розпочинається

Домашнє завдання – виконано чи ні?

Європейська комісія рекомендувала Єврораді під час грудневої зустрічі відкрити переговорний процес з Україною. Якщо таке рішення дійсно ухвалять 14-15 грудня, то воно стане історичним. А далі на нас чекає багато роботи. Лише у чотирьох з 32 глав Договору ЄС Україна демонструє наближення до законодавства і практик Євросоюзу. Ми покращили показники зі свободи руху капіталу, цифрової трансформації, законодавчо вирішили чимало питань у сфері захисту прав інтелектуальної власності і, навіть попри війну, прогресуємо в імплементації законодавства у сфері захисту довкілля. У попередньому звіті Європейської комісії, ми майже виконали вимоги ЄС у сферах спільної зовнішньої та безпекової політики, митних процесах, є навіть прогрес у судовій реформі.

Урсула фон дер Ляєн

“Основного прогресу було досягнуто у сфері конституційного правосуддя, реформі відбору Вищої ради правосуддя, антикорупційній програмі, боротьбі з відмиванням коштів, важливих заходах щодо стримування олігархів, а також маємо новий закон про медіа та прогрес стосовно національних меншин”, повідомила президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн.

У червні минулого року, коли Україна отримала статус країни-кандидата, вона ще й зобов’язалася зробити особливе “домашнє завдання”.

У цьому зв’язку, з 7 вимог, Україна виконала лише 4:

• імплементувала законодавство, що стосується відбору суддів Конституційного суду України, з урахуванням рекомендацій Венеційської комісії;

• завершила створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і здійснила перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя (ВРП);

• привела своє законодавство у відповідність з Директивою Євросоюзу про аудіовізуальні медіапослуги;

• привела законодавство про боротьбу з відмиванням коштів у відповідність до стандартів FATF. Крім того, із більш масштабного, Україна затвердила стратегічний план реформування правоохоронного сектору.

Чи це багато? Неймовірно багато. Для прикладу, болюче і “наболіле” для українців реформування судової системи та питання процедур відбору суддів до Конституційного суду стали однією з перших вимог, які Україна розпочала виконувати на шляху до ЄС. Зокрема, внесені зміни до процедури конкурсного відбору членів Конституційного суду (КС). Відповідний закон №9322 парламент ухвалив у серпні 2023 року. Зараз відбір до цього судового органу проводиться дорадчою групою експертів, де голос мають міжнародні експерти. Після чого, Верховна Рада голосує за цих кандидатів.

"Наша держава має бути у Євросоюзі. Українці на це заслуговують і своїм захистом європейських цінностей, і тим, що навіть у час повномасштабної війни ми дотримуємо свого слова, розвиваючи державні інституції. Всі необхідні рішення ухвалюємо", заявив президент України Володимир Зеленський.

А як же інші завдання?

Звісно, є прогрес, але не зовсім достатній, на думку євробюрократів.

У звіті, оприлюдненому Європейською комісією, зазначено, що Комісія рекомендує Раді прийняти переговорну рамку після виконання Україною 4 умов. По-перше, ухвалення закону про збільшення штатної чисельності Національного антикорупційного бюро України. По-друге, внесення змін до Закону про запобігання корупції, що стосуються діяльності та повноважень НАЗК. По-третє, ухвалення закону, який регулюватиме лобіювання відповідно до європейських стандартів в межах антиолігархічного плану дій. По-четверте, ухвалення закону, який враховуватиме рекомендації Венеційської комісії (від червня 2023 року та жовтня 2023 року) щодо Закону про національні меншини.

Чи це можливо. Якщо коротко, то на усі чотири вимоги можна відповісти “Так; так; можливо; і під питанням”.

Спробуємо розібратися з останньою. Вимогу про “національні меншини” до нас висунула Угорщина ще на етапі підготовки до отримання Україною статусу країни-кандидата. Іще тоді було зрозуміло, що угорська сторона не захоче домовлятися і закриватиме очі на прогрес України. І в цьому політичному дуалізмі найбільша проблема. Віктор Орбан вже пообіцяв заблокувати ухвалення остаточного рішення про відкриття власне перемовин про початок вступу України на саміті ЄС 14-15 грудня.

Чи це усе?

І тут найцікавіше: процес переговорів з Україною співпав у часі з дискусіями щодо реформування самого Європейського Союзу. Аналіз пропозицій від ЄС точно говорить, що Україна може стати частиною Союзу, якщо швидко та успішно проводитиме реформи.

Водночас, і тут важливо, що урядова позиція є суголосною із позицією українських експертів, які говорять, що динаміка розширення ЄС не має співпадати з трансформацією самого ЄС. Іншими словами, ці процеси мають йти паралельно, про що домовлялися українські дипломати разом із європейськими 2 листопада у Берліні.

Відповідно, офіційний Київ виступає за зміну самої процедури вступу для нових держав, коли Угорщина чи Словаччина не зможуть здійснювати “політичний шантаж” і затягувати процедури вступу нових країн.

Орбан і Фіцо на зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі, 26 жовтня 2023

Іще один важливий фактор — фінансовий та економічний. Бюджет ЄС передбачає 7-річне планування. Поточна “бюджетна каденція” завершується у 2027 році, після чого буде перегляд фінансової допомоги для країн — потенційних кандидатів. Отож, математично рахуючи, ми можемо розраховувати на збільшення допомоги протягом 2027-2034 років. Це допоможе фіналізувати усі процедури та вступити до ЄС. Але це лише теоретично можливий сценарій.

Чого очікувати у грудні 2023

Рішення про відкриття перемовин про вступ іще має бути ухвалене всіма 27 країнами ЄС 14-15 грудня. Якщо це станеться, то процес перемовин буде ще додатковим поштовхом для проведення реформ, передусім судової. “Як довго триватимуть перемовини, залежить від поступу в реформах”, — заявила президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн. Важливо, щоб Україна продовжила боротьбу з корупцією шляхом проведення розслідувань та надання вироків у справах, пов’язаних із нею.

Разом із Україною в інтеграційному переговорному потязі слідують Молдова, а також Боснія та Герцеговина. Водночас Грузії нарешті надали статус держави-кандидата. Чого очікувати далі? Довгого процесу реформування та трансформації і України, і ЄС.